MLC, 2006 – це важливий міжнародний документ, який встановлює стандарти трудових прав для моряків по всьому світу. Відсутність єдиних міжнародних стандартів раніше призвела до серйозних проблем у сфері соціального захисту та безпеки. Конвенція стала важливим кроком у боротьбі з дискримінацією, експлуатацією та нерівністю серед моряків, відкривши шлях до контролю та забезпечення дотримання їхніх трудових прав.
Вісімнадцять років тому, 23 лютого 2006 року, на 94-й сесії Генеральної конференції Міжнародної організації праці в Женеві було прийнято Конвенцію про працю в морському судноплавстві (MLC, 2006). Для набуття чинності ця конвенція потребувала ратифікації не менше ніж 30 країнами, що мають як мінімум одну третину валового реєстрового тоннажу. Через 12 місяців після виконання цієї умови Конвенція набула чинності у серпні 2013 року. Конвенція була розроблена тристороннім органом, що включає представників держави, судновласників і організацій моряків, тобто профспілок. Вона ґрунтується на чинних конвенціях та рекомендаціях щодо праці моряків, а також на інших фундаментальних принципах з метою забезпечення гідних умов праці та життя для всіх моряків.
MLC стала четвертим стовпом міжнародного морського права. На сьогодні вона ратифікована 105 країнами та охоплює 96,6% загального тоннажу світового флоту. На жаль, Україна є єдиною великою країною-постачальником моряків у світі, яка ще не ратифікувала MLC, 2006.
Згідно з MLC, моряк має право на безпечне та надійне робоче місце, на якому дотримуються стандарти безпеки, вам надаються справедливі умови найму, гідні умови праці та життя, включаючи такий соціальний захист, як доступ до медичної допомоги, захист праці та соціально-побутове обслуговування.
У документі права моряків роз'яснюються у чотирьох розділах:
• Мінімальні вимоги щодо праці моряків на борту судна.
• Умови зайнятості.
• Житлові приміщення, умови відпочинку, харчування та столове обслуговування.
• Охорона здоров'я, медичне обслуговування, соціально-побутове обслуговування та соціальне забезпечення.
У цих розділах докладно описані обов'язки держав та судновласників у справі забезпечення моряків таким самим захистом, який надається людям, які працюють на березі, з урахуванням конкретних особливостей життя та праці в морі. Усе це у сенсі розуміється як права моряків. Якщо таких прав не дотримуються, існує процес подання скарг. Якщо проблеми серйозні й багаторазово повторюються, якщо вони загрожують здоров'ю, безпеці чи зайнятості моряків, вони можуть призвести до затримання судна.
Ознайомитись з текстом Конвенції можна на сайті ПРМТУ
ПРМТУ брала активну участь у розробці тексту Конвенції ще на початку 2000-х років. Задовго до набрання чинності Конвенцією, Профспілка докладала всіх зусиль для забезпечення імплементації положень Конвенції до законодавства України. ПРМТУ неодноразово виступала ініціатором зустрічей, круглих столів, конференцій та семінарів з найбільшими крюїнговими компаніями України, міжнародними судновласниками, представниками МОП за участю Секретаріату та членських профспілок ITF з метою роз'яснення уповноваженим органам влади в Україні необхідності та терміновості ратифікації MLC, 2006.
ПРМТУ залучала до обговорень профільне міністерство, направивши численну кількість листів та звернень на адресу органів державної влади у спробах прискорити процес ратифікації Конвенції.
Прагнучи постійно підвищувати рівень підготовки свого персоналу для забезпечення найкращих стандартів захисту українських моряків, ПРМТУ забезпечила навчання чотирьох співробітників Профспілки у Міжнародному навчальному центрі МОП у Турині (Італія), які сьогодні є єдиними в Україні сертифікованими тренерами з MLC, 2006 року.
Попри труднощі сьогодення та надихаючись прикладом інших морських держав, ПРМТУ не припиняє боротися за якнайшвидшу ратифікацію MLC, 2006 Україною.
