ПРМТУ підготувала матеріал з найактуальнішими запитаннями, які турбують українських моряків.
Питання від моряка:
«Чому виключно моряки змушені кожні 5 років отримувати сертифікати, витрачаючи на це «кровно-зароблені» гроші? Чому Профспілка не домагається безстроковості дії сертифікатів?»
Стандарти підготовки та дипломування моряків, у тому числі вимоги до термінів проходження моряками обов'язкової спеціалізованої та тренажерної підготовки встановлені Міжнародною конвенцією про підготовку і дипломування моряків та несення вахти 1978 року (Конвенція ПДНВ), з поправками, стороною якої є Україна.
Положення національного законодавства України, у тому числі вимоги до термінів проходження моряками обов’язково ї спеціалізованої та тренажерної підготовки, повністю відповідають відповідним стандартам Конвенції ПДНВ та не встановлюють вимог вищих, ніж визначені цією Конвенцією.
Питання від моряка:
«Чому процес сертифікації знаходиться у приватних руках?»
На цей час до Переліку схвалених навчально-тренажерних закладів, напрями підготовки в яких відповідають Міжнародній конвенції про підготовку і дипломування моряків та несення вахти 1978 року, з поправками, та законодавству України включено 26 навчально-тренажерних закладів (НТЗ), з яких:
● 8 НТЗ утворені закладами морської вищої освіти державної форми власності;● 2 НТЗ утворені підприємствами державної форми власності;
● 16 НТЗ утворені суб’єктами господарювання приватної форми власності.
Питання від моряка:
«Чому не вимагається пояснення ціноутворення на сертифікати навчально-тренажерних центрів?»
Статтею 6 Господарського кодексу України встановлена заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.
Огляди НТЗ здійснюються Адміністрацією судноплавства України відповідно до Положення про огляд підприємств, організацій та установ, що проводять підготовку моряків з метою здійснення оцінки відповідності рівня підготовки моряків у НТЗ вимогам Конвенції ПДНВ, резолюцій та інших документів ІМО.
Діяльність НТЗ здійснюється відповідно до законодавства України, результати огляду не впливають на провадження ними діяльності як суб’єктів господарювання. Таким чином, відповідно до чинного законодавства України, Адміністрація судноплавства України або її окремі посадові особи не мають повноважень для втручання у господарську діяльність НТЗ – суб’єктів господарювання як державної, так і приватної форми власності.
Нещодавно у соціальних мережах почали з’являтись повідомлення, що Адміністрація судноплавства нібито вчиняє тиск на керівників окремих НТЗ з метою примусити їх до підвищення вартості послуг з підготовки моряків. Начебто як «інструмент» такого примусу використовується можливість надання Адміністрацією судноплавства відмов у видачі протоколів про відповідність підготовки моряків в НТЗ.Однак, на сьогодні ПРМТУ не володіє жодною інформацією щодо будь-яких фактів, доказів або ознак протиправного втручання в господарську діяльність НТЗ або здійснення тиску на їх керівників з боку посадових осіб Адміністрації судноплавства України.
ПРМТУ також звертає увагу, що державний контроль за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, у тому числі щодо встановлення фактів узгодження дій суб’єктами господарювання з одночасного підвищення цін на послуги, що ними надаються, здійснюється Антимонопольним комітетом України.
У разі наявності документальних доказів одночасного підвищення вартості послуг (рахунків, прайс-листів тощо) суб’єктами господарювання – НТЗ, просимо надавати такі документи до ПРМТУ будь-яким зручним способом, в тому числі анонімно через чат-бот ПРМТУ.
Питання від моряка:
«Чи можуть в Україні бути визнані документи про проходження тренажерної підготовки, видані іноземними навчально-тренажерними закладами?»
Відповідно до Правил І/6 та І/8 Конвенції ПДНВ Україна як сторона Конвенції має забезпечувати, щоб уся підготовка та оцінка моряків для дипломування була структурована відповідно до письмових програм, уключаючи такі методи та засоби передачі знань, процедури та учбовий матеріал, які є необхідними для досягнення приписаного стандарту компетентності; а також щоб така підготовка та оцінка проводилася, контролювалась, оцінювалася та забезпечувалася належним чином кваліфікованими особами.
Статтею 51 Кодексу торговельного мореплавства України та Положення про звання осіб командного складу морських суден та порядку їх присвоєння програми підготовки в НТЗ повинні бути схвалені Адміністрацією судноплавства України, після чого навчально-методична та матеріально-технічна база, зокрема тренажерне обладнання, а також професійна кваліфікація персоналу мають бути перевірені Адміністрацією судноплавства України. НТЗ також повинні впровадити та підтримувати систему стандартів якості у сфері підготовки моряків, яка має бути сертифікованою класифікаційним товариством (визнаною організацією), визнаним Україною, або органом з оцінки відповідності, що акредитований Національним агентством з акредитації.
Крім того, відповідно до Положення про огляд підприємств, організацій та установ, що проводять підготовку моряків огляду та внесенню до переліку НТЗ підлягають лише НТЗ, які зареєстровані як суб'єкти господарювання в Україні.
Таким чином, на цей час, на жаль, в Україні відсутні правові підстави, які дозволяли би Адміністрації судноплавства України схвалювати підготовку в іноземних НТЗ та проводити перевірки цих НТЗ з метою встановлення, що перевірка в таких НТЗ відповідає вимогам Конвенції ПДНВ та законодавству України.
Слід також пам’ятати, про необхідність суворо дотримуватися вимог Правила І/7 Конвенції ПДНВ, відповідно до якого Генеральному секретарю ІМО періодично мають подаватися звіти про стан виконання Україною вимог Конвенції ПДНВ. Ці звіти далі розглядаються комітетом експертів ІМО, за результатами чого формуються пропозиції Комітету з безпеки ІМО щодо рівня дотримання державою – членом Конвенції стандартів з підготовки моряків. У разі негативних результатів така держава може бути виключена з так званого «білого» списку ІМО.
Питання від моряка:«Чи надавалися Профспілкою пропозиції для врегулювання ситуації, коли українські моряки проходять підготовку в іноземних тренажерних центрах, однак така підготовка надалі не враховується в Україні під час дипломування?»
09 березня 2022 року, на початку повномасштабного вторгнення росії до нашої Батьківщини, ПРМТУ направила лист на адресу Кабінету Міністрів України, Мінінфраструктури та Адміністрації судноплавства України з переліком невідкладних заходів, необхідних для забезпечення підтримки українських моряків (https://storage.mtwtu.org.ua/source/1/f8gCCdGMNEIbtBDNak0W2ygrCsv86Fte.pdf
). Зокрема, ПРМТУ запропонувала визнати НТЗ, розташовані в державах – членах ЄС та схвалені цими державами, у якості таких, підготовка в яких відповідає вимогам Конвенції ПДНВ для цілей дипломування в Україні.
В червні 2023 року ПРМТУ надіслала повторно лист Голові Адміністрації судноплавства України з пропозиціями визнати схваленою Україною підготовку, що надається НТЗ, розташованими в державах – членах ЄС, як таку, що є схваленою Україною. ПРМТУ також пропонувала визнати підготовку в НТЗ, що розташовані або схвалені державами, з якими Україною укладені Меморандуми про взаємне визнання дипломів моряків в порядку, визначеному І/10 Конвенції ПДНВ.
На думку ПРМТУ, таке визнання є можливим, враховуючи те, що стандарти дотримання державами – членами ЄС періодично перевіряються не тільки комітетом експертів ІМО, а також Європейським агентством з морської безпеки (EMSA). На жаль, пропозиції ПРМТУ не були враховані уповноваженими органами влади в Україні.
Зазначимо, що для схвалення підготовки в іноземних НТЗ необхідним є внесення змін до законодавства України або прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про тимчасове схвалення підготовки в іноземних НТЗ на період дії правового режиму воєнного стану в Україні. ПРМТУ готова невідкладно долучитися до розробки всіх необхідних для цього документів.
Питання від моряка:«Чому щорічно змінюються правила дипломування моряків, створюються незрозумілі організації зі своїми базами даних, які невідомо хто, за яким принципом формує? У результаті моряки повинні доводити, що їхні дипломи, видані 5-10-15 років тому, є дійсними (при цьому не проходять верифікацію, тому що їх немає в базі)?»
У червні 2021 року Верховною Радою України був прийнятий Закон України «Про внесення змін до статті 51 КТМ України щодо вимог до кваліфікації членів екіпажу». Цей Закон, розроблений ПРМТУ, став початком докорінних змін для покращення якості надання морякам послуг з підтвердження їх кваліфікації.На виконання цього Закону Урядом затверджено нове Положення про звання осіб командного складу морських суден та порядку їх присвоєння, у розробці якого також брали участь експерти ПРМТУ, що дозволило впровадити нову захищену інформаційну систему для подання моряками заяв про надання їм відповідних адміністративних послуг, у тому числі через державний портал «Дія», а також впровадити новий єдиний Державний реєстр документів моряків України, захищений від будь-якого зовнішнього втручання.
На цей час Адміністрацією судноплавства України забезпечено належний захист персональних даних моряків, а також повне виконання Україною всіх обов’язків та зобов’язань щодо електронної верифікації документів моряків України, визначених Конвенцією ПДНВ.
Однак, на жаль, ще на початку 2023 року відбулась часткова втрата відомостей з Державного реєстру документів моряків про видані до 2023 року кваліфікаційні документи, що може мати вплив на їх верифікацію.
У разі наявності у моряка кваліфікаційних документів, виданих на бланках державного зразка з відповідними елементами захисту, моряку необхідно звернутись до Адміністрації судноплавства України для перевірки архівних даних та подальшого отримання нових кваліфікаційних документів.
Питання від моряка:«Чому Україною все ще не ратифікована Конвенція 2006 року про працю в морському судноплавстві? Я прочитав в ChatGPT, що міжнародні організації не чинять належний тиск на Україну для ратифікації цієї Конвенції».
Ратифікація Конвенції 2006 року про працю в морському судноплавстві (MLC, 2006) постійно перебуває в топі питань порядку денного керівництва Міжнародної організації праці (МОП) та офісу МОП в Україні.
Під час свого візиту до Києва, що відбувся 10 жовтня 2024 року, Генеральний директор Міжнародної організації праці Гілберт Ф. Хунбо звернувся до Уряду України із закликом щодо найскорішої ратифікації Україною MLC, 2006, а також Конвенції 2003 року про посвідчення особи моряків (№ 185).
Питання ратифікації Україною MLC, 2006 оговорювалось також Головою Адміністрації судноплавства Євгенієм Ігнатенком та представниками МОП під час зустрічі в штаб-квартирі ITF в рамках Українського морського форуму, організованого ПРМТУ в червні 2024 року.
04 грудня 2024 року пані Беатріс Вакотто, керівник Морського підрозділу в Департаменті міжнародних трудових норм МОП, під час Міжнародного круглого столу з питань конвенцій з охорони праці з метою обміну досвідом з питань охорони праці, проведеного ПРМТУ, повторно порушила питання важливості невідкладної ратифікації Україною цієї Конвенції для забезпечення захисту трудових та соціальних прав українських моряків.
Міжнародною організацією праці також постійно надається технічна та експертна допомога в питаннях підготовки до ратифікації Конвенції. Так, у 2021 році за експертної підтримки МОП було проведено детальний порівняльний аналіз законодавства України на відповідність вимогам MLC 2006. Обсяг підготовлених матеріалів складав понад 300 сторінок порівняльних таблиць. Було ідентифіковано близько 100 невідповідностей, які необхідно усунути під час процедури імплементації Конвенції до законодавства України.
ПРМТУ надала активну підтримку та допомогу в цій надважливій роботі, враховуючи, що аналіз було професійно проведено разом з партнерами ПРМТУ – адвокатським об’єднанням «Юридичне бюро Сергєєвих».
Питання від моряка:«Які заходи вживаються ПРМТУ для ратифікації Конвенції 2006 року про працю в морському судноплавстві?»
Лобіювання ратифікації MLC, 2006 Україною є одним з пріоритетних завдань для нашої Профспілки. ПРМТУ постійно проводить конференції, круглі столи, експертні зустрічі для забезпечення якнайшвидшої ратифікації цієї надважливої для моряків Конвенції.
В серпні 2024 року під час надання зауважень та пропозицій до проєкту оновленої Національної транспортної стратегії України до 2030 року та проєкту Операційного плану її виконання на 2025-2027 роки, ПРМТУ наголосила на неприпустимості перенесення термінів ратифікації MLC, 2006 (https://storage.mtwtu.org.ua/source/1/g2-OEDZ1SPMM5cmOfnZsWy8KRNwtlqcV.pdf).
Профспілка неодноразово надавала зауваження та пропозиції до направлених на погодження законопроєктів, розроблених Міністерством розвитку громад та територій України, які необхідні для ратифікації Конвенції.
Зокрема, в листопаді 2024 року ПРМТУ, на жаль, була змушена відмовити у погодженні таких законопроєктів (https://storage.mtwtu.org.ua/source/1/OiZAKwntQOgByOhQYzJd7B_P0WzZxiH9.pdf
) з огляду на те, що їх прийняття у запропонованій редакції не тільки не дозволило б належним чином імплементувати стандарти MLC, 2006 до законодавства України, але й погіршило б рівень захисту трудових та соціальних прав моряків, у тому числі тих, що працюють на суднах, що експлуатуються в межах акваторій портів України або на підходах до них.
ПРМТУ ще у 2021 році був підготовлений альтернативний проєкт Закону України, який повною мірою дозволяє усунути невідповідності, виявлені порівняльним аналізом, проведеним за експертної підтримки МОП.
Питання від моряка:
«Чому Профспілка не вимагає підвищення заробітної плати моряків на реальний відсоток інфляції, а не на ганебні 3 % за 5 років? Про які перспективи розвитку українських моряків ви кажете, якщо вже зараз відсоток рядового складу різко скорочується, працювати на цю зарплату стало невигідно».
01 січня 2024 року набрав чинності новий Договір стандарту IBF на 2024-2025 роки, який передбачає збільшення заробітної плати морякам на 6% упродовж наступних двох років. Необхідно зазначити, що ці домовленості є найбільшим підвищенням базової ставки оплати праці моряка за останні 10 років. Угоду про заробітну плату на 2026 - 2027 роки буде обговорено у 2025 році.
В Україні з 2012 року тільки ПРМТУ має право укладати договори стандарту IBF з судновласниками, що входять до IMEC.
Стосовно ситуації із забезпеченням зайнятості українських моряків, у тому числі скорочення кількості українських моряків рядового складу, необхідно зазначити, що міжнародний ринок праці моряків є одним з найбільш глобалізованих секторів світової економіки. Через єдині стандарти компетентності, визначені Конвенцією ПДНВ цей ринок є відкритим для моряків всіх держав – членів цієї Конвенції. В цих умовах постійно зростає пропозиція моряків – громадян менш розвинутих держав, де загальний рівень життя та розмір середньої заробітної плати є в рази нижчим, ніж в Україні, навіть в умовах воєнного стану. Як наслідок, судновласники наймають моряків інших національностей, які готові працювати за значно нижчі заробітні плати.
ПРМТУ постійно реалізує заходи для розширення можливостей для зайнятості українських моряків. З цією метою в червні 2024 року в штаб-квартирі ITF в Лондоні було проведено найбільший за представництвом Український морський форум. ПРМТУ розроблено спеціалізований веб-портал про українських моряків, а також друкований промо-буклет.
Питання від моряка:«Нещодавній кейс страйку працівників порту США та Канади показує, що реальні цифри підвищення зарплати склали 40-60%. Чому заробітні плати морякам підвищують тільки на 3 % за 5 років?»
Перш за все, не коректним є порівняння умов зайнятості та оплати праці портових робітників та моряків, адже це є два абсолютно різні за своїми характеристиками сектори. Сектор зайнятості моряків є найбільш глобалізованим сектором через єдині стандарти, визначені Конвенцією ПДНВ. Моряк, маючи відповідні кваліфікаційні документи, може вільно працевлаштуватися на іноземні судна без необхідності отримання будь-яких робочих віз чи інших дозвільних документів.
Вимоги до кваліфікації портових робітників, стандарти та умови зайнятості в морських портах є різними для всіх держав, а рівень оплати праці, в першу чергу, залежить від ситуації на ринку праці в середині кожної окремої держави, стану розвитку її економіки, обсягу та типу вантажів, що обробляються в її портах та від багатьох інших важливих чинників.
Показовим є приклад США, де вимоги профспілок в боротьбі за права портовиків проти автоматизації в портах рішуче підтримані новообраним Президентом Дональдом Трампом.
Стосовно ситуації в Україні зазначимо, що за даними ПРМТУ, протягом 2021-2023 років середня заробітна плата працівників державних стивідорних компаній, де функціонують первинні профспілкові організації ПРМТУ, збільшилась майже в три рази, в тому числі внаслідок суттєвого збільшення вантажообігу через морські порти Дунаю, які на певний час стали морськими воротами України, забезпечивши експортні перевезення зернових вантажів.
