Судновласники дедалі частіше залишають моряків напризволяще на борту суден, іноді на місяці, а то й роки.
6 березня внаслідок ракетного удару хуситів у Червоному морі загинули три члени екіпажу торгового судна TRUE CONFIDENCE під прапором Барбадосу - це перші жертви в ході операції хуситів проти судноплавства на найважливішій транспортній артерії країни. Ще двоє членів екіпажу отримали важкі поранення.
І хоча це, ймовірно, буде не єдиний випадок, і ми побачимо більше таких смертоносних страйків, багато інших моряків стикаються з труднощами іншого роду: судновласники покидають свої судна та їх самих. Оскільки кількість таких покинутих моряків продовжує зростати, світ повинен почати звертати увагу на їхню долю і закликати спільноту розвідки з відкритих джерел (OSINT) допомагати в розслідуванні.
Ця проблема не така візуально драматична, як напади хуситів, але вона також пов'язана з обурливим порушенням правил, оскільки все більше моряків залишаються покинутими судновласниками, залишаючись на борту іноді на місяці, а то й на роки. І головним винуватцем цього, як виявляється, є тіньовий флот, який так само зростає.
Наприклад, 18 грудня 11 індонезійських моряків, які працювали на вантажному судні GRAND SUNNY під прапором Сьєрра-Леоне, зрозуміли, що судновласник не виходить на зв'язок, і залишилися стояти на мілині в китайському порту Наньша. «Ми в терміновому порядку вживаємо заходів, щоб доставити на судно їжу і воду», - повідомила 19 грудня Міжнародна федерація транспортників (ITF). Відтоді моряки опинилися в заручниках ситуації. Більше того, власник судна, компанія Thousand Star International Ltd., настільки маленька, що про неї практично немає жодної інформації.
Ці покинуті індонезійці - не єдині моряки, які опинилися в пастці на суднах. У французькому порту Лор'ян троє грузинських моряків були залишені на криголамі під прапором Танзанії з 7 грудня. «Екіпаж у небезпеці, оскільки судно старе, двигун не працює належним чином», - зазначила ITF. Тим часом в бразильській якірній стоянці Макапа 23 російських моряка застрягли на суховантажі під прапором Сент-Кітс і Невіс з 1 грудня.
І це лише декілька нещодавніх прикладів. В італійському порту Мессіна п'ятеро українців і один росіянин майже три роки сидять на мілині на вантажному судні BELLA під прапором Камеруну.
У всіх цих випадках моряки опинилися в безвиході через те, що власники суден просто покинули їх. Згідно з міжнародними морськими законами, судновласники, навіть якщо вони перебувають у скрутному становищі, не мають права просто покинути свої кораблі та екіпажі - але багато хто так і робить. Однак морські норми також забороняють екіпажам покидати судна, окрім як за найекстремальніших обставин - по суті, лише якщо судно йде на дно. Отже, в той час як судновласники перебувають далеко від судна, а іноді й зовсім не виходять на зв'язок, екіпажі просто опиняються в глухому куті.
Тим часом, стан судна погіршується (оскільки власник не фінансує технічне обслуговування), а моряки, як правило, не отримують заробітної плати. Дійсно, якби не портові адміністрації, ITF та благодійні організації, такі як, наприклад, Mission to Seafarers, багато з цих покинутих членів екіпажу не мали б навіть доступу до продуктів харчування та інших предметів першої необхідності.
І ситуація тільки погіршується. Згідно зі звітом ITF, минулого року власники покинули щонайменше 132 судна - це на 11 відсотків більше, ніж у 2022 році.
«Моряки та їхні сім'ї платять величезну ціну за жадібність і невиконання судновласниками своїх зобов'язань, страждаючи від нелюдських наслідків системи, яка ставить під загрозу їхній добробут, гідність і основні права людини», - зазначає координатор Інспекторату ITF Стів Троудсдейл.
Одне з явищ, яке відіграє головну роль у зростанні кількості випадків залишення моряків, - це тіньовий флот. Наразі цей флот старих і погано обслуговуваних суден з невідомими власниками, які не користуються страхуванням і часто змінюють реєстрацію прапора, налічує близько 1 400 суден. Вони курсують світовим океаном, перевозячи різноманітні товари - зокрема, нафту - до країн, що потрапили під санкції, таких як Іран, Венесуела і, найголовніше, росія.
Ці тіньові судна існують, їх можна побачити неозброєним оком, але оскільки вони працюють поза офіційним світом судноплавства, ніхто не може з ними нічого вдіяти.
«COVID-19 справив величезний удар по судноплавству, а обмежена можливість організовувати зміни екіпажів та брати відпустки на берег і так спричинила величезні проблеми, - зазначив Саймон Локвуд, міжнародний страховий брокер Willis Towers Watson. - А Зараз ці труднощі загострилися через тіньові схеми».
Під час кризи COVID-19, коли країни закрили свої кордони і відмовили морякам у праві на вихід на берег, близько 400 000 моряків застрягли на своїх суднах після завершення контрактів. І зараз, за словами Генерального секретаря Міжнародної палати судноплавства Гая Платтена, зростання тіньового флоту сприяло збільшенню кількості випадків залишення моряків. «Як так сталося, що Габон є державою прапора, що найшвидше розвивається у світі? Через тіньовий флот», - сказав він.
Це дійсно так, і сьогодні 98 відсотків суден, що плавають під прапором Габону, вважаються суднами підвищеного ризику або такими, що не мають власника, якого можна ідентифікувати. Якщо судно під прапором Габону покинуте, знайти його власника, не кажучи вже про те, щоб змусити його заплатити, практично неможливо.
Список покинутих суден Міжнародної організації праці вражає: ABSOLUTE під прапором Палау, покинутий в порту Міна Сакр в Об'єднаних Арабських Еміратах з 9 листопада з сімома моряками з М'янми на борту; GIBRALTAR під прапором Марокко, покинутий в Гібралтарі з 8 листопада з 43 марокканськими членами екіпажу на борту; і BLUE SHARK під прапором Того, покинуте в грецькому порту Калімнос з 22 вересня з трьома єгипетськими і трьома індійськими моряками на борту.
Також є судно FATMA EYLUL під прапором Палау, покинуте в Стамбулі з 1 листопада з дев'ятьма азербайджанськими і одним турецьким моряками на борту: «На судні відсутнє паливо, тому екіпаж не має електроенергії, а отже, не має холодильника та опалення, і більше не може готувати їжу. На борту також бракує провізії та обмежений запас питної води. Екіпажу заборгували зарплату за два місяці», - зазначає ITF в листопаді.
Це лише кілька прикладів з минулого року. Але таких випадків, як BELLA, набагато більше, і такі судна можуть залишатися покинутими роками.
Іноді ITF, місцевим портам і благодійним організаціям моряків вдається розшукати власників протягом перших тижнів після того, як судно було покинуто, і змусити заплатити і забезпечити провізією екіпаж. Однак з плином тижнів і місяців шанси на такий успіх зменшуються, і моряки залишаються ув'язненими на своїх суднах без жодної надії. У вересні минулого року моряк, який застряг на покинутому судні в ОАЕ, намагався покінчити життя самогубством.
«Держави порту повинні докладати набагато більше зусиль, щоб допомагати морякам, але вони, як правило, хочуть зберегти екіпаж на борту, щоб гарантувати безпеку судна», - сказав Платтен. Покинуті моряки розплачуються за залежність світу від товарів, що надходять з інших країн.
А власники продовжуватимуть ховатися, тому що можуть. Змусити фіктивну компанію виплатити зарплату екіпажу покинутого судна і переконати її знову запустити судно в експлуатацію, щоб екіпаж міг повернутися додому, - трудомістке і малоперспективним завдання. Але поки тіньовий флот існує для того, щоб залишатися в тіні, у світі тим часом зростає кількість детективів і розслідувачів OSINT. І ця спільнота може зробити надзвичайно корисну річ для залишених моряків, розслідуючи місцезнаходження їхніх власників, які ховаються від відповідальності.
Насправді, мало які завдання OSINT можуть бути більш значущими, ніж допомога у порятунку залишених моряків з покинутих суден.
