Відповіді на питання щодо нового порядку військового обліку

1. Що нового у цьому Порядку?

Ведення військового обліку не є чимось новим для України. До 05 січня 2023 року діяла Постанова Кабінету Міністрів України № 921 від 07.12.2016 року «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов’язаних» (далі - Постанова №921). Проте, до виконання зобов’язань з ведення військового обліку не всі відносились відповідально. Звичайно, що із оголошенням мобілізації ситуація змінилась.

Із прийняттям нового Порядку військовий облік в України зазнав змін, але аж не надто суттєвих. В умовах війни в Україні з’явилася досить велика кількість резервістів, тому їх виокремили в окрему категорію по тексту Порядку. Уряд виокремив повноваження Міністерства оборони України, вивів Службу військової розвідки щодо особливостей військового обліку (до цього особливий військовий облік вели тільки в СБУ).

Розширено та деталізовано Правила військового обліку для військовозобов’язаних, призовників та резервістів, які є додатком до Порядку (додаються). Рекомендуємо окремо з ними ознайомитися, бо законодавство передбачає відповідальність за порушення саме Правил військового обліку. Всі підприємства, установи, організації мають роздрукувати та вивісити на видному місці у загальнодоступних приміщеннях Правила військового обліку з Додатку 2 до Порядку підприємства потрібно

Зазнали змін положення щодо військового обліку жінок. Жінки, які здобули освіту за медичною або фармацевтичною спеціальністю та не перебували на військовому обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (колишні «військкомати», далі- ТЦК та СП) (не отримували військово-обліковий документ) до 30.12.2022 року, можуть працевлаштовуватися як невійськовозобов’язані до кінця 2026 року. Проте, керівники державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій мають повідомляти відповідним ТЦК та СП про жінок, які у них працюють та які здобули освіту за медичною або фармацевтичною спеціальністю і не перебувають на військовому обліку у ТЦК та СП. Жінки, які мають спеціальність та/або професію, споріднену з відповідною військово-обліковою спеціальністю, визначеною у переліку, затвердженому Міноборони, крім тих, які здобули освіту за медичною або фармацевтичною спеціальністю, та придатні до проходження військової служби за станом здоров’я та віком, беруться на військовий облік військовозобов’язаних за їх бажанням на загальних засадах, визначених Порядком.

Змінився вік, з якого ставитимуть на військовий облік. Взяттю військовий облік за місцем проживання та місцем роботи або навчання в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях призовники у віці від 16 (у рік досягнення 17-річного віку) до 27 років.

Особи, відповідальні за ведення військового обліку (крім державних службовців), повинні відповідати кваліфікаційним вимогам, визначеним для інспектора з військового обліку. Їх посадові оклади установлюються на рівні посадових окладів працівників служби персоналу, крім державних службовців. Також не рідше одного разу на 5 років вони мають підвищувати свою кваліфікацію у ліцензованих закладах освіти за програмами, погодженими з Генеральним штабом Збройних Сил програми підготовки.

2. Чи мають моряки ставати на військовий облік у консульствах (посольствах) України, якщо після завершення контракту вони перебуватимуть за кордоном?

Так, відповідно до Правил військового обліку призовники, військовозобов’язані та резервісти повинні перебувати на військовому обліку у разі вибуття за межі України на строк більше 3 х місяців - за місцем консульського обліку в закордонних дипломатичних установах України. Проте такий обов’язок був і раніше, але без уточнення строку перебування за кордоном. З 05.01.2023 року цей строк уточнили - лише у разі виїзду на строк більше ніж 3 місяці.

Передбачається, що якщо військовозобов’язаний виїжджає за кордон на термін більше, ніж 3 місяці, то він має особисто прибути до ТЦК та СП для зняття з військового обліку з документами, що підтверджують виїзд за кордон.

Призовники, військовозобов’язані та резервісти, які виїжджають за кордон на строк до трьох місяців, з військового обліку не знімаються, відповідно у дипломатичних установах на військовий облік не ставляться.

Відповідно до п. 7 ч. 1 Правил військового обліку при виїзді за кордон строком більше ніж 3 місяці військовозобов’язаний має особисто в 7-денний строк з дня прибуття до нового місця проживання прибути із паспортом громадянина України і військово-обліковими документами до закордонної дипломатичної установи України для взяття на військовий облік.

Взяття на військовий облік за кордоном відбувається за місцем консульського обліку. Однак, перебування на консульському обліку не є обов'язкове, а ось перебування на військовому облік - обов'язкове. Тому щоб встати на військовий облік, необхідно спочатку перебувати на консульському.

Загалом, повноваження закордонних дипломатичних та консульських представництв України за кордоном у цій частині практично не змінилися.

Як і до набуття чинності новим Порядком, закордонні дипломатичні установи повинні:

- вести військовий облік призовників, військовозобов’язаних та резервістів, які перебувають на тимчасовому консульському обліку.

- інформувати громадян, які перебувають на тимчасовому консульському обліку та досягли призовного віку і не мають відстрочки або не звільнені від призову на строкову військову службу, про початок чергового призову громадян України на строкову військову службу;

- сприяти поверненню військовозобов’язаних та резервістів в Україну в разі проведення мобілізації та у воєнний час (в особливий період);

- повідомляти у 7-денний строк з дня взяття на консульський облік або зняття з нього про призовників, військовозобов’язаних та резервістів відповідним районним, органам СБУ, підрозділам Служби зовнішньої розвідки за місцем перебування їх на військовому обліку. (п. 52 Порядку).

3. Що таке консульський облік? Чи він обов’язковий?

Під час воєнного стану законодавство України не передбачає загального обов’язку перебувати на консульському обліку, окрім певних категорій громадян.

На консульському обліку мають перебувати усиновлені діти віком до 18 років.

Правила перетинання державного кордону передбачають, що під час воєнного стану на консульському обліку також мають перебувати особи з інвалідністю, діти з інвалідністю, особи, які потребують постійного догляду для того, щоб особи чоловічої статі віком від 18 до 60 років могли виїхати до них закордон самостійно. На консульський облік повинні бути поставлені особи з інвалідністю або інші особи, які потребують постійного догляду, які проживали (перебували) у закладах/установах України та виїхали за кордон.

На консульських облік також мають бути поставлені діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, діти, які не досягли 16-річного віку, які виїхали за межі України в супроводі одного з батьків, баби, діда, повнолітніх брата, сестри, мачухи, вітчима або інших осіб, уповноважених одним з батьків письмовою заявою, завіреною органом опіки та піклування. Для цього після прибуття дітей до держави остаточного перебування особи, що супроводжують дітей, зобов’язані протягом 7 робочих днів звернутися до закордонної дипломатичної установи України в державі перебування для постановки їх на тимчасовий консульський облік.

Для інших осіб відсутній обов’язок ставати на консульський облік. Передбачається, що перебуваючи за кордоном, особа сама має бути зацікавлена стати на консульський облік. Перебування на консульському обліку може стати в нагоді для надання своєчасної допомоги консула або у разі стихійного лиха (наприклад, при евакуації населення). Без перебування на консульському обліку неможна буде взяти участь у виборах на закордонних дільницях. Громадяни України, які стали на тимчасовий консульський облік, протягом двох місяців на рік можуть постійно перебувати в Україні зі своїм автомобілем, зареєстрованим в одній із країн Європейського Союзу. Цей термін можна використовувати одноразово або поділити на кілька поїздок. Постійний консульський облік дає право перебувати в Україні з автомобілем, зареєстрованим у ЄС, один рік. При цьому варто враховувати, що на консульський облік поставити сам автомобіль неможна (ставиться фізична особа). Транспортний засіб має бути зареєстрований у країні ЄС.

Для постановки на консульський облік особа має самостійно звернутися до дипломатичної установи із заявою та документами. Подавати документи необхідно до консульства України, на території консульського округу якого особа проживає.

Форма заяви та перелік документів можна визначені у Порядку ведення обліку громадян України, які проживають за межами України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2022 року № 85 (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/85-2020-%D0%BF#Text).

Одночасне перебування особи на консульському обліку у більш ніж одній закордонній дипломатичній установі України не допускається.

Про перебування на консульському обліку та зняття з консульського обліку закордонними дипломатичними установами України видаються довідки .

За взяття на консульський облік, крім взяття на консульський облік дітей віком до 16 років, усиновлених дітей та пред’явників дипломатичних або службових паспортів України, справляється консульський збір 20 доларів або 18 євро.

4. Яка відповідальність передбачена, якщо моряк не стане на військовий облік?

Якщо особа не прибуде до ТЦК та СП або до закордонної дипломатичної установи у 7-денний строк, то відповідно порушить Правила військового обліку.

За порушення Правил військового обліку у особливий період або під час воєнного стану передбачена адміністративна відповідальність за ч. 2 ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме штраф від 50 до 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто від 850 до 1700 гривень.

Якщо особі було вже вручено виклик або повістку до ТЦК та СП, або особа іншим чином порушила законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, то вона може бути притягнута до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу від 200 до 300 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто від 3400 до 5100 грн. (ст. 210-1 КУпАП).

У разі ж якщо особі було вручено попередження керівника відповідного ТЦК та СП, а особа продовжує ухилятись від військового обліку, то в такому разі особа може бути притягнута до кримінальної відповідальності за ст. 337 Кримінального кодексу України. Може бути застосоване покарання або у вигляді штрафу від 300 до 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (від 5100 до 8500 грн.), у або у вигляді виправних робіт строком до одного року.

Інше порушення військовозобов’язаними, призовниками, резервістами правил військового обліку, крім безпосереднього ухилення від військового обліку (нез’явлення військовозобов’язаного до військкомату без поважних причин за викликом, якщо такий виклик НЕ стосується обов’язку стати на військовий облік або пройти навчальні (перевірні) чи спеціальні збори, або ухилення від подання в орган військового обліку відомостей про зміну місця проживання, освіти, місця роботи, посади, навіть і з метою унеможливити таким шляхом наступний виклик на навчальні (чи перевірні) або спеціальні збори), у тому числі повторне, тягне адміністративну відповідальність за ст. 210 КУпАП.

Обов’язковою умовою ухилення є нез’явлення військовозобов’язаного після попередження, зробленого відповідним ТЦК та СП. Форма попередження законодавчо не визначена, допускається, що попередження може бути зроблене і в телефонній розмові. Однак, якщо такого попередження не було, можлива лише адміністративна відповідальність за ст. 210 КУпАП.

5. Чи моряки мають тепер пред’являти військовий квиток у крюінгах при пошуку роботи?

Крюінги надають послуги з посередництва у працевлаштуванні на роботу за кордоном. У крюінгів немає обов’язку перевіряти у моряків наявність військово-облікових документів для укладення відповідного договору.

Проте, у разі працевлаштування моряка до українського судновласника, укладення трудового контракту без пред’явлення військово-облікових документів (військовий квиток, тимчасове посвідчення військовозобов’язаного, посвідчення про приписку до призовної дільниці;) заборонено (п. 34 Порядку). Нагадаємо, що у ст. 24 Кодексу законів про працю, серед іншого, зазначається, що при укладенні трудового договору громадянин зобов’язаний подати у випадках, передбачених законодавством, відповідний військово-обліковий документ та інші документи.

6. Чи може «військкомат» витребувати у крюінгу список працевлаштованих моряків?

Відповідно до п. 34 Порядку підприємства повинні подавати до відповідних ТЦК та СП на їхню вимогу відомості про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, персональний військовий облік яких вони ведуть.

Оскільки крюінги не є роботодавцями моряків, то відповідно вони не зобов’язані вести персональний військовий облік моряків, яким надають послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном.

Проте, крюінг, як і будь-які інші підприємства, установи, організації, мають вести персональній військовий облік своїх працівників. В такому випадку, у разі отримання розпорядження або запиту від ТЦК та СП, вони мають надати відповідні списки.